Обґрунтований вибір чи зумовлені еволюцією вподобання, або Як добирають пару в Ізраїлі

Сатосі Канадзава

Науковець-фундаменталіст

Як добирають пару в Ізраїлі

8 червня 2008 р.

Оригінал англійською

Як молоді люди в Ізраїлі добирають собі пару? Приймають рішення, ретельно розраховані на основі поточного стану «шлюбного ринку»? Чи додержуються вподобань, вироблених у процесі еволюції для обставин, які переважали сотні тисяч років тому?

Відповідь на це питання Яарит Бокек-Коен з Аріельського університету, Йоханан Перес із Тель-Авівського університету і я дали в статті «Пояснення вибірності чоловіків з точки зору обґрунтованого вибору та еволюційної психології», яку надрукував у травні 2008 року «Журнал соціальної, еволюційної та культурної психології» (Journal of Social, Evolutionary, and Cultural Psychology). Існують дві основні теорії вибірності (міри прискіпливості під час вибору статевого партнера чи партнерки). Теорія обґрунтованого вибору, що походить від праць Ґері Бекера та Шошани Ґросбард-Шехтман з економіки, постулює, що на шлюбному ринку діють економічні закони попиту й пропозиції. Попит і пропозицію чоловіків і жінок визначає поточне співвідношення статей (кількість наявних чоловіків, що припадає на одну жінку).

Якщо співвідношення статей високе (чоловіків більше за жінок), «пропозиція» чоловіків висока, а «попит» на них низький, при цьому «цінність» чоловіків знижується, тож їм доводиться просити нижчу «ціну». Натомість, якщо співвідношення статей низьке (чоловіків менше за жінок), «пропозиція» чоловіків низька, а «попит» — високий, «цінність» чоловіків підвищується, тож і «ціну» вони можуть вимагати вищу. В обох випадках ситуація жінок протилежна: їхня цінність вища, якщо чоловіків більше за них, і нижча — якщо чоловіків менше. У результаті теорія обґрунтованого вибору передбачає, що жінки робляться більш вибірними, а чоловіки менш вибірними щодо партнера чи партнерки, коли співвідношення статей високе, тобто чоловіків відносно більше; й навпаки, жінки робляться менш, а чоловіки більш вибірними, коли співвідношення статей низьке, й більше жінок.

На відміну від цього, еволюційна психологія прогнозує, що вподобання чоловіків і жінок, зумовлені еволюцією, розраховані на обставини, які переважали в процесі еволюції людини, й пристосовані саме до цих обставин. Ці психологічні механізми, сформовані еволюцією, відносно несприйнятливі до коливань умов упродовж новітньої історії людства. До зумовлених еволюцією вподобань належить і чоловіча вибірність. Позаяк жінки незмінно вкладають у батьківство значно більше за чоловіків (бо жінкам доводиться дев’ять місяців виношувати дитину, а коли вона народиться, ще кілька років годувати — тоді як чоловікові, щоб сплодити дитину, вистачає п’ятнадцяти хвилин), та позаяк жінки мають значно нижчу межу можливостей (жінка може мати значно менше  за чоловіка дітей упродовж життя), еволюційна психологія стверджує, що жінки завжди прискіпливіше за чоловіків добирають статевих партнерів: жінки мусять поводитися обачніше, бо помилки коштують їм набагато дорожче, ніж чоловікам. Крім цього, еволюційна психологія прогнозує, що відмінності вибірності чоловіків і жінок у пошуку статевих партнерів не реагуватиме на незначні зміни умов середовища, зокрема, співвідношення статей.

Сучасний Ізраїль — чудове поле для дослідження прогнозів теорії обґрунтованого вибору та еволюційної психології щодо вибірності пошуку статевих партнерів. До 1970-х років співвідношення статей в Ізраїлі було близько 1:1. Відтоді через сполучення таких чинників, як вибіркова еміграція (переважна більшість неодружених ізраїльтян, які виїздять з країни, — чоловіки), а також вища смертність чоловіків за жінок, співвідношення статей в Ізраїлі монотонно зменшувалося. У 2000 році його значення у віковій категорії від 30 до 40 років було особливо низьке. А саме, співвідношення кількості неодружених чоловіків у віці 35–39 років і неодружених жінок у віці 30–34 років становило 0,646. Тобто на трьох вільних жінок від 30 до 40 припадало менше двох вільних чоловіків. Це достеменно ті обставини, які Ґросбард-Шехтман називає «шлюбним тиском на жінок». Згідно з теорією обґрунтованого вибору, через цей тиск жінки мали б знизити вибірність, а чоловіки — підвищити. Натомість, еволюційна психологія передбачає, що жінки навіть за умови шлюбного тиску вибиратимуть прискіпливіше за чоловіків.

Початкову різницю вибірності чоловіків і жінок під час пошуку статевого партнера встановлено на основі фундаментальної праці Девіда Басса, де зібрано дані 37 культурних спільнот у 33 країнах на шести континентах і п’яти островах. Вибірка з усього світу складалася з 10 047 осіб усіх рас і всіх поширених світових релігій. Дані Басса демонструють дві істотні відмінності вибірковості при доборі партнерів. По-перше, в усьому світі жінки непорівнянно прискіпливіші за чоловіків у доборі статевого партнера: вони, в середньому, подають утричі більше критеріїв вибору партнера, ніж чоловіки. По-друге, вибірність жінок вища, але з одним винятком:  чоловіки прискіпливіші за жінок у тому, що стосується фізичних рис (віку, привабливості, тілесної форми).

Щоб дізнатися, які критерії потенційних партнерів мають за важливі сучасні чоловіки й жінки в Ізраїлі, ми взяли дані з великої комерційної комп’ютерної служби знаймоств у Тель-Авіві за 2000 рік. Під час передплати нові учасники мають без стороннього контролю заповнити анкету, де зазначається, які риси пошукуваних партнерів для них важливі. Наша вибірка становила близько 3000 осіб.

Вивчення критеріїв, що їх ізраїльтяни мають за важливі, дало вельми цікавий результат. Попри сильний шлюбний тиск на жінок, за якого кожна третя жінка, ймовірно, залишиться без партнера, характер відмінностей вибірності чоловіків і жінок у Тель-Авіві в 2000 році практично збігся з усесвітніми результатами Басса за 1980 рік. Ізраїльтянки подають більш ніж утричі більше критеріїв, які мають за важливі, ніж ізраїльтяни. При цьому єдиний аспект, у якому чоловіки в Ізраїлі прискіпливіші за жінок, — фізичний (фізична привабливість, будова тіла, колір очей, колір волосся, стан шкіри на обличчі тощо).

Інакше кажучи, незважаючи на вкрай відмінне від нормального становище нинішніх чоловіків і жінок в Ізраїлі, їхні стереотипи добору статевих партнерів нічим не відрізняються від тих, що існували скрізь і завжди. Жінки значно прискіпливіше за чоловіків ставляться до вибору, за винятком аспекту фізичних рис. Попри істотну — один до трьох — ймовірність узагалі не знайти партнера, ізраїльтянки зберігають значно суворіші за ізраїльтян норми добору. Замість приймати розумні рішення на основі поточного становища на шлюбному ринку, як передбачає теорія обґрунтованого вибору, жінки й чоловіки за будь-яких умов поводяться так, як того вимагають сформовані еволюцією психологічні механізми.