Чому вродливці погано надаються до подружнього життя. Частина 1

Сатосі Канадзава

Науковець-фундаменталіст

Стратегія джиґуна

3 квітня 2008 р.

Оригінал англійською 

Можливо, вам доводилося чути або читати про це в ЗМІ («Нью-Йорк дейлі ньюз» або «Сі-бі-ес ньюз»); можливо, ви бачили передачу в програмі «Сьогодні» за участю головного автора, Джеймса Макналті. Річ у тім, що «Журнал сімейної психології» (Journal of Family Psychology) оприлюднив статтю про дослідження, в яких було доведено, що пари, в яких жінка фізично привабливіша за чоловіка, щасливіші від тих, де чоловік фізично привабливіший за жінку. Чому це так? Чим для пари краще, коли жінка привабливіша за чоловіка?

Цілком можливо, що вас не здивували ці результати, бо ви й самі це спостерігали в колі родичів і друзів. Є дві різні причини того, що пари, в яких жінка привабливіша за чоловіка, успішніші й щасливіші від пар, у яких чоловік привабливіший за жінку.

По-перше, як пояснюється в нашій книзі «Чому красуні мають більше дочок» (Як голка з ниткою? Еволюційна психологія шлюбу), вродливці зазвичай погано надаються до подружнього життя. Чоловік може досягти найбільшого репродуктивного успіху завдяки одній з двох стратегій: (1) шукати довгострокову партнерку, залишатися з нею та вкладатися в спільне потомство (стратегія опікуна); або (2) шукати велику кількість короткострокових партнерок і не вкладатися в жодне потомство (стратегія джиґуна).

Всі можуть воліти дотримуватися стратегії джиґуна; проте, чи вдасться це, залежатиме від того, яку стратегію парування вибере жінка. Чоловіки не вирішують, з ким матимуть стосунки; це роблять жінки. А жінки непропорційно часто шукають короткочасних партнерів серед красенів, бо в тих добрі гени. Навіть подружні жінки мають вигоду від короткочасного парування з вродливцями — якщо вдасться обдурити чоловіка, щоб він вкладався в породжене потомство. Тоді жінка, як кажуть, і зиск має, й про честь дбає: її діти мають високоякісні гени красеня-коханця й дістають батьківське піклування статечного чоловіка, який не здогадується, що йому наставили роги  (щоб допомогти жінкам цього досягти, еволюція зробила так, що жінки з більшою ймовірністю вступають в статеві стосунки з коханцями, коли мають овуляцію, тобто коли можуть бути запліднені, й з чоловіками — коли не мають).

Таким чином, вродливці мають непропорційно велику кількість можливостей короткочасного парування, тож можуть дотримуватися стратегії джиґуна. Бридким чоловікам вибору не залишається. Позаяк жінки не вибирають їх як короткочасних партнерів, єдиний варіант бодай якось досягти репродуктивного успіху — знайти довгострокову партнерку й істотно вкладатися в дітей, тобто дотримуватися стратегії опікуна.

У повній відповідності до цієї логіки, дослідження показали, що привабливіші чоловіки мають більшу кількість позаподружніх (відмінних від довгострокових) статевих партнерок. Цікаво, що привабливіші чоловіки мають більше короткострокових партнерок, ніж довгострокових, тоді як привабливіші жінки мають більше довгострокових партнерів, ніж короткострокових. Для нашого розбору важливо, що вродливці менше вкладають в наявні стосунки, ніж бридкі чоловіки.  Вони менш порядні й менш уважні до партнерок. Проведене Макналті нове дослідження молодих пар це підтвердило. Дані показали: що привабливіші чоловіки фізично, то менше вони дбають про дружин у взаємодії з ними.

Я не був певен, чи варто застосовувати прикметники «добрий» чи «поганий» (як у назві цього допису «Чому з вродливців погані подружжя»), бо вони мають оцінювальний характер, а науковцям таке не притаманне. Проте емпіричні дані й справді беззаперечно доводять, що красені мають більше позашлюбних стосунків і не такі віддані в подружжі, а більшість дружин, запевне визнає таке небажаним. У цьому сенсі вродливці — кращі коханці, ніж чоловіки.

У наступному дописі я маю намір викласти другу причину, через яку пари, в яких жінка фізично привабливіша за чоловіка, щасливіші від тих, де чоловік фізично привабливіший за жінку. Якщо ви спостерігали за родичами й друзями, ви, ймовірно, про неї вже здогадалися.