Чоловічий мозок, жіночий мозок. Частина 1

Сатосі Канадзава

Науковець-фундаменталіст

Що таке «чоловічий мозок»? Що таке «жіночий мозок»? 

17 березня 2008 р.

Оригінал англійською 

Дослідники в галузі еволюційної психології та суміжних сферах виявили типові способи, в які діють мізки чоловіків і мізки жінок. Мало хто зробив настільки значний внесок у відкриття «чоловічого мозку» й «жіночого мозку», як Саймон Барон-Коен з Кембріджского університету, Бернард Креспі з Університету ім. Саймона Фрейзера та мій шанований колега з ЛШЕ Кристофер Бедкок. Так що ж таке «чоловічий мозок»? Що таке «жіночий мозок»?

Чоловічий мозок більше схильний систематизувати (це термін Барона-Коена), йому притаманне механістичне мислення (а це термін Креспі й Бедкока). «Систематизування» спонукає до аналізу, дослідження, побудови системи. Систематизатор інтуїтивно здогадується, як що діє, або виявляє фундаментальні закони, яким підпорядкована поведінка системи. Це робиться, щоб розуміти й прогнозувати систему або винайти нову.

Натомість жіночий мозок більше схильний емпатизувати (це термін Барона-Коена), йому притаманне менталістичне мислення (а це термін Креспі й Бедкока). Емпатія спонукає до виявлення емоцій і думок інших і реагування на них належною емоцією. Емпатія має місце, коли ми відчуваємо належну емоційну реакцію у відповідь на емоції іншої особи. Це робиться, щоб розуміти інших, прогнозувати їхню поведінку й забезпечувати емоційне сполучення та співзвучність із ними.

Різниця між «механіцизмом» і «менталізмом» подібна до різниці між «систематизацією» й «емпатією». Якщо коротко, механіцизм — це коли хтось знається на речах (посполита фізика), менталізм — це коли хтось знається на людях (посполита психологія).

З будь-якого емпіричного узагальнення є багато окремих винятків, які, проте, не підважують узагальнення. Наприклад, багато жінок вищі на зріст від середнього чоловіка, багато чоловіків нижчі на зріст від середньої жінки. Проте на справедливість узагальнення «чоловіки в середньому вищі на зріст від жінок» це не впливає. Аналогічно, не всі чоловіки мають істотно чоловічі мізки, не всі жінки мають істотно жіночі мbprs, проте в середньому між чоловіками й жінками є різниця, тобто чоловіки з великою ймовірністю мають чоловічі мізки, жінки — жіночі.

Статеві відмінності сформувалися в процесі еволюції людини, оскільки селекційний тиск на чоловіків і жінок часто-густо був різний. Чоловіки мусили набути механістичних навичок і здатності до систематизування, позаяк це було необхідно, щоб винаходити й виготовляти знаряддя праці й зброю. Водночас, низька здатність до емпатії допомагала чоловікам переносити самотність під час тривалих вилазок на полювання й вистежування, чинити акти міжособового насильства й агресії, необхідні в конкуренції самців (якщо маєш до людей сильні почуття, їх дуже важко вбивати). Аналогічно, жінки мусили набути менталістичних навичок і здатності до емпатії, оскільки це в різних аспектах допомагало в материнстві, наприклад, передбачати й розуміти потреби немовлят, або заводити друзів і прибічників у новому середовищі, де стародавні жінки опинялися після одруження  (у стародавньому середовищі жінки по досягненні статевої зрілості покидали групу, де народилися, й одружувалися з чоловіками з сусідньої групи; така практика була необхідна, щоб запобігти інбридингу).

Найліпше сформулював це Вільям Гамільтон, біолог-еволюціоніст з Оксфорду, широко визнаний «найкращим дарвіністом після Дарвіна»: «Люди, на мою думку, поділяються на дві великі категорії, точніше, все людство розподіляється між двома крайностями. Одні — то люди людей, інші — люди речей». Останні роботи Барона-Коена, Креспі й Бедкока свідчать, що здебільшого люди людей — це жінки, а люди речей — чоловіки.

Кращі механістичні навички й здатність до систематизації в чоловіків — головна причина того, що вони краще за жінок знаються на математиці, фізиці й технічних науках, позаяк у всіх цих галузях працюють з різними раціональними «системами», підпорядкованими правилам. Кращі менталістичні навички й здатність до емпатії в жінок — головна причина того, що вони краще за чоловіків знаються на мовах і розбираються в людській природі. Жінки ведуть перед у приматології, де потрібно розуміти й читати думки істот, з якими неможливо спілкуватися за допомогою мови, достеменно як під час материнства — з немовлятами.

Проте ці адаптивні статеві відмінності часом обертаються проти носіїв і проявляються в кумедні способи. Наприклад, схильність чоловіків до систематизування й механістичного мислення призводить до того, що вони часто намагаються «прорахувати» стосунки з подругами, ніби ті — логічні системи або карбюратори. Вони не розуміють, що в стосунках беруть участь інші людські істоти, наділені емоціями й почуттями, не завжди раціональні й логічні, тож і трактують інших людей, немовби ті були машинами. Аналогічно, жінки часто говорять до автомобілів і копіювальних апаратів, немовби ті мали розум і почуття. Вони не розуміють, що з автомобілями й копіювальними апаратами спілкуватися не можна, бо ті не мають ні почуттів, ні емоцій; зарівно як і «думок», які можна було б читати.

Втім, ці статеві відмінності адаптивні. Чоловіки й жінки різні, бо їхні мізки функціонують у різні способи, в результаті, вони мають різні сильні й слабі сторони. А що трапиться, якщо в когось мозок надто сильно зсунутий в один чи інший бік? Що як хтось має «гранично чоловічий мозок» або «гранично жіночий мозок»? Про це — наступний допис.