Сатосі Канадзава
Науковець-фундаменталіст
Що таке «утертості» і що з
ними не так?
24 квітня 2008 р.
«Утертості» мають
погану репутацію, їх ніхто не любить. А
що воно таке — утертість, як бути точним?
Посполитою мовою «утертість»
— те саме, що в науковців «емпіричні узагальнення», на яких ґрунтуються наукові
теорії. Саме в цьому й полягає праця
вчених: робити узагальнення. Численні утертості —
то емпіричні узагальнення на основі статистичних даних, які в середньому
справедливі. Якби не так, то не були б утертостями. Єдиний недолік утертостей — і емпіричних узагальнень — в
тому, що вони справедливі не в кожному конкретному випадку. Бо узагальнення — то не є непорушні закони. Утертості та емпіричні узагальнення завжди мають
винятки. Небезпека полягає в
застосуванні емпіричних узагальнень до окремих випадків, які можуть чи то
виявитися, чи то не виявитися винятками. Втім,
окремі винятки не спростовують узагальнень.
Спостереження, якщо воно
правдиве, перебуває в розряді емпіричних узагальнень, доки ніхто не скаржиться,
а тоді його починають звати утертістю*. Наприклад,
твердження «Чоловіки вищі за жінок» — то емпіричне узагальнення. У цілому воно справедливе, але є окремі винятки. Багато чоловіків нижчі на зріст від середньої жінки; багато
жінок вищі на зріст від середнього чоловіка; узагальнення ці винятки не
спростовують. У середньому чоловіки
вищі на зріст від жінок у будь-якій множині людей (для чого, між іншим,
еволюційна психологія має пояснення — статевий диморфізм розмірів, але про це
іншим разом). Це всі знають, та утертістю
ніхто не зве, бо ніхто не ображається. Чоловікам, загалом, подобається бути вищими від жінок, а
жінкам, загалом, подобається бути нижчими від чоловіків.
Тепер спробуємо трохи
інше, зарівно справедливе твердження: «Жінки жирніші від чоловіків». Це сприймають як утертість,
бо жодній людині не подобається, коли її (особливо, якщо ця людина жінка)
називають жирною. Тим не менше, це
твердження справедливе: жінки мають більший, ніж у чоловіків, відсоток жирової
тканини в будь-який період життя (що також зумовлено певними чинниками в ході
еволюції). Знов-таки, є численні окремі
винятки, та на рівні популяції це узагальнення справедливе.
Утертості й емпіричні
узагальнення не є ні добрі, ні погані, ні бажані, ні небажані, ні моральні, ні
аморальні. Вони просто є. Утертості не кажуть, як поводитися чи трактувати інших
людей (кожного окремо чи певну групу загалом). Це просто спостереження
про емпіричний світ, а не настанови з поведінки. З емпіричних спостережень взагалі не можна виводити приписи,
як до кого ставитися. Утертості кажуть, як здебільшого поводяться чи які здебільшого є групи людей — як цих людей трактувати,
вони не кажуть. Повторюю: приписам у
науці не місце!
Більшість утертостей справедливі,
бо це узагальнення спостережень і досвіду мільйонів. В іншому разі вони не були б такі тривкі. Тим не менше, теорія й дослідження в галузі еволюційної
психології спростували деякі утертості й довели, що вони фальшиві. З якихось незглибимих для мене причин усі утертості,
які виявилися фальшиві, стосуються зовнішності людей. Кілька наступних дописів присвячені саме тим з них, які еволюційно-психологічна
теорія й дослідження спростували.
Чому ніколи бунт не буде
вдалий?
Бо якби був, то «бунтом»
би не звали.
No comments:
Post a Comment
Note: only a member of this blog may post a comment.