Усі утертості правдиві, крім… Частина 3. «Не дивись на вроду, дивись на природу».

Сатосі Канадзава

Науковець-фундаменталіст

Чи справді нема зв’язку між вродою й природою?

2 травня 2008 р.

Оригінал англійською

Якщо вірити прислів’ю «не дивись на вроду, дивись на природу», вродливі люди істотно не відрізняються від потворних — хіба що поверхово. Це друга виражена прислів’ям утертість, яку еволюційна психологія спростувала. Виявляється, вродливі істотно інші, ніж відразні, а саме, мають краще здоров’я — як успадковане, так і набуте в ході розвитку.

У попередньому дописі я пояснив, що стандарти краси універсальні й вроджені. Гарні обличчя вирізняються трьома характеристиками: геометричною — двобічною симетрією, математичною — близькістю до середнього, нарешті, біологічною — вторинними статевими ознаками. Усі три свідчать про здоров’я гарних людей — як успадковане, так і набуте в процесі розвитку.

Двобічна симетрія. Привабливі обличчя більш симетричні за непривабливі. Двобічна симетрія (ступінь відмінності рис обличчя з правого й лівого боку) знижується під дією паразитів, збудників хвороб і токсинів у процесі розвитку, а також через генетичні порушення, зумовлені мутаціями та інбридингом.  Здоровіші генетично й унаслідок розвитку індивідууми мають більш симетричні обличчя й тіла, відповідно, вони привабливіші.

Тому в спільнотах виробляється позитивна кореляція між поширеністю паразитів і збудників у середовищі та значенням, що його приділяють фізичній привабливості під час вибору статевого партнера; простіше сказати, що більше паразитів і збудників хвороб, то важливішою вважають привабливість. Це тому, що в спільнотах, які мешкають в умовах великою кількості паразитів і збудників хвороб, особливо важливо при виборі статевого партнера уникати заразоносіїв.

Близькість до середнього. Ще одна риса, яка посилює фізичну привабливість, — близькість до середнього: обличчя, схожі на усереднене в популяції, привабливіші за ті, що мають різко відмінні риси. Дозволю собі навести незабутні слова Джудіт Ланґлуа з Техаського університету, яка відкрила, що стандарти краси, можливо, вроджені: «привабливі обличчя — всього лише пересічні». Для еволюційної психології, причина, з якої середні обличчя привабливіші за різко відмінні, не настільки ясна, як причина, з якої приваблива двобічна симетрія. Поточна робоча гіпотеза: близькість до середнього більшою мірою вказує на неоднорідність складу генів, ніж на його однорідність. Індивідууми з двома різними примірниками (алелями) гена стійкіші до більшої кількості паразитів, з меншою ймовірністю мають два примірники вироджених генів — але водночас мають і ближчі до статистичного середнього обличчя й менше різко виражених рис. Якщо ця гіпотеза справедлива, вона означає, що близькість рис обличчя до середніх, як і двобічна симетрія, вказує на успадковане здоров’я та стійкість до паразитів.

Вторинні статеві ознаки. На відмінність від геометричного поняття двобічної симетрії та математичного поняття близькості до середнього, біологічне поняття вторинних статевих ознак різниться залежно від статі. У чоловіків риси, що вважаються привабливими, вказують на підвищений рівень тестостерону (наприклад, велика щелепа й опуклі надбрівні дуги). У жінок риси, що вважаються привабливими, вказують на підвищений рівень естрогену (наприклад, великі очі, повні губи, високе чоло й маленьке підборіддя). Ймовірно, через це жінки несвідомо нахиляють голову вперед і дивляться вгору (щоб оці й чоло здавалися більші, а підборіддя — менше, ніж насправді), коли хочуть глядітися привабливіше (пригадайте типові фото принцеси Діани). Аналогічно, чоловіки несвідомо відхиляють голову назад (щоб щелепа здавалася більша, а надбрівні дуги — більш опуклі, ніж насправді), коли хочуть глядітися привабливіше. Для обох статей за привабливі мають обличчя, що їх риси свідчать про підвищений рівень характерних для відповідної статі гормонів.

Тож поглянувши на вроду, можна дізнатися й про природу: краса, схоже, свідчить про генетичне й набуте в ході розвитку здоров’я, а значить, про цінність для парування; врода — то «довідка про стан здоров’я». Привабливіші люди здоровіші, краще пристосовані фізично, довше живуть і рідше потерпають від поперекових болів (хоча деякі науковці з цим не погоджуються). Двобічна симетрія — настільки точне мірило вроди, що вже є комп’ютерна програма, здатна за відсканованою світлиною вирахувати ступінь симетрії обличчя (за розмірами певних частин обличчя та відстаням між ними) й вивести оцінку фізичної привабливості, яка добре узгоджується з оцінками, виставленими суддями-людьми. Інша програма може усереднювати оцифровані обличчя. Так що врода — об’єктивний вимірюваний показник особи, як маса тіла чи зріст. До речі, їх теж кожен визначав «на свій взірець» — аж доки не винайшли лінійку й терези.